Производительность труда

Производительность труда зависима от степени интереса работника в прибыли предприятия.
Економічна міць країни прямо залежить від рівня реалізації своїх здібностей кожним її громадянином. Щоб збільшити міць України, потрібно максимально підвищити рівень зацікавленості робітників в ефективності використання потенціалу своїх підприємств.


ВНУТРІШНІ РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ ПІДПРИЄМСТВ.




Нами пропонується нова модель підвищення конкурентоспроможності підприємств, яка не вимагає додаткових фінансових витрат.

Суть ідеї: полягає у встановленні прямої залежності зарплати робітників і службовців від доходу і прибутку підприємства.

Метою ідеї: є активізація зацікавленості кожного члена колективу в: зниженні витрат на виробництво продукції (собівартості), вдосконаленні технологій, підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази, і повного розкріпачення своїх здібностей.

Приводом ідеї: є той факт, що нині оплата праці залежить від його ринкової ціни, прожиткового мінімуму та волі роботодавця, що не є ідеальним мотивом до повної віддачі своїх сил і знань задля зростання прибутку власника підприємства.

Механізм реалізації ідеї такий: 1) Встановити і зафіксувати відсоток витрат у ціні продукції (дохід підприємства)який йде в даний момент на її виробництво,прибуток власника і зарплату робітника. Наприклад: якщо відпускна ціна виробленої продукції дорівнює 1000 грн, і складається з: 200 грн. рентабельності (частки яка йде до прибутку власника підприємства); 200грн. з зарплат робітників (фонд оплати праці) в їх числі 10 грн. оплати конкретного робочого; 100 грн. податків; 500 грн, з витратна закупівлю сировини, енергії, енергоносіїв та витрат на розвиток виробництва, то частку власності в ціні продукції встановити відповідно власнику - 20%, фонд оплати праці - 20%, робітникові - 1%, податки - 10% , відтворення - 50%. 2) Надалі, доходом розпорядиться за колишньою схемою, а залишок (прибуток, отриманий за рахунок зниження витрат на виробництво та ін.) розділити відповідно до встановлених індивідуальних часток власності (ІЧВ). Наприклад: при зниженні витрат на 100грн, дохід розподілити так:. 200 грн, зціни товару + плюс 20% з економії, тобто 200 + 20 = 220 грн. передати власнику підприємства, а 10 грн. з ціни товару плюс 1% з економії, тобто 10 + 1 = 11грн. передати робочому. 3) При зниженні собівартості необхідно заощаджену частку витрат на відтворення вивести з ціни випущеної продукції. Наприклад, якщо ІЧВ відтворення дорівнювала 50%, а економія склала 100 грн, то 50% з економії, тобто 50 грн. можна сміливо вивести з ціни без шкоди собі, тобто продати споживачам не по 1000 грн.,а по 950 грн. При цьому, частка прибутку власника залишиться рівною 220 грн., а зарплата робочого залишиться рівною11 грн., Без шкоди витратам на виробництво і розвиток, збережеться фінансовий стимул до зниження витрат, підвищиться товарообіг за рахунок зростання числа споживачів і відходу з ринку тих, хто програв в конкуренції.


ІНСТРУКЦІЯ




1) Для досягнення максимального ефекту необхідно найбільш перспективних робочих перевести із статусу "найманий"(пролетар) у статус "співвласник", ліквідувавши перед ним небезпеку звільнення.

2) Реформування має проводитися паралельно з чітким роз'ясненням суті і значення нововведення і його відмінностей від звичних моделей, інакше простий факт зростання зарплати не стане мотивом до дбайливого ставлення з майном, ефективного використання потенціалу підприємства і дієвого контролю над якістю виконання завдань колегами.

3) Впроваджуючи технології які скорочують витрати робочої сили і часу, необхідно - зберігши за робочим право отримання ІЧВ в прибутку підприємства - скоротити робочий час, або створити нове робоче місце за рахунок розширення сфери діяльності або збільшення обсягу випуску продукції.

4) Внаслідок реформування виникне загальний інтерес до скорочення витрат на фонд оплати праці. Щоб при цьому не допустити конфліктів необхідно, замість вигадування тарифів персонами які не виконують даних робіт (спускання тарифів зверху), встановлювати тарифи силами виконавців-співвласників і тих хто має ІЧВ в прибутку, керуючись принципом аукціону, але з метою встановлення мінімуму вартості, тобто ґрунтуючись на закономірностях: чим нижчі тарифи, тим менше охочих виконувати цю роботу, а чим вище тарифи, тим більше охочих, таким чином встановлюючи оптимальні вартість робіт і кількість виконавців. По суті, при впровадженні даної моделі оплати праці, інтереси робітників стають ідентичними з інтересами власника, втому числі і з інтересом знижувати оплату праці заради підвищення прибутку.

5) При досягненні максимального ефекту від розкріпачення робітників, підвищити прибутковість підприємства можливо, лише реформувавши устрій суспільства в масштабі всієї країни, змінивши: цінову, податкову і фінансову політику, принцип формування і розподілу бюджету країни, ставлення до інвестування і зовнішньої торгівлі.

6) Частина робітників не будуть готові зв'язати свою долю з долею підприємства, тому необхідно спочатку визначитися в статусі працівника і поступати таким чином: 1) якщо людина наймається на день-два, то оплату його праці краще проводити за ринковою ціною, встановивши чіткий контроль над найманцем, 2) якщо на тривалий час, то встановити йому ІЧВ в прибутку, підписати з ним контракт, обумовивши строки та тарифи і давши право дорадчого голосу при складанні бізнес-плану, а при звільненні, видавши зароблені гроші і частку в прибутку, -анулювати його ІЧВ; 3) якщо людина вирішила зв'язатися на довгий час, а власник або рада співвласників не заперечують цьому, то необхідно встановити його ІЧВ в бюджеті підприємства видавши статус «співвласник» з усіма правами і обов'язками.

7) Якщо співучасник виробництва конфліктує з колективом, і не прагне до компромісів, то потрібно розірвати з ним стосунки, так як будь-який конфлікт буде неминуче шкодити спільній справі.

8) При зміні схеми оплати праці, а особливо при переводі пролетаріату (найманих працівників) у співвласники, або при кооперуванні з конкурентами необхідно встановлювати чіткий контроль над виконанням своїх зобов'язань колегами, і послаблювати контроль у міру усвідомлення кожним суті і значення нововведення.

9) В результаті реформування, можливостей більше заробити у того, хто більше вкладе свого капіталу в стартовий бюджет підприємства, при цьому, чим більше вкладе свого капіталу один учасник, тим більше прибутку на свою частку заробить інший учасник.

10) Якщо кожен учасник виробництва є співвласником або має ІЧВ в прибутку, а оплата проводиться за запропонованою схемою, то відчуження праці всередині підприємства неможливо!

11) Менш проблематично реформування держпідприємств.

12)Пропонована модель покликана: 1) шляхом перетворення кожного робітника у власника засобів виробництва ліквідувати ганебне для цивілізованого суспільства явище експлуатацію людини людиною, 2) ліквідувати фінансову залежність від волі інших, 3) викинути на смітник історії конкуренцію, яка провокує ворожнечу між співгромадянами в боротьбі за споживача; 4) встановити пряму, фінансову зацікавленість кожного у підвищенні купівельної спроможності інших громадян; 5) встановити пряму, фінансову невигоду від введення один одного в оману!